Науково - методична проблема

 Найвідповідальніші завдання нової української школи

зможе виконати лише той педагог,

який не тільки добре професійно підготовлений,

а й здатний  протягом усього життя

підвищувати свій рівень професійної компетентності

та педагогічної майстерності.

Гаряча С.А.  

"Формування ключових компетентностей в учнів початкових класів засобами інтерактивного навчання"

Актуальність проблеми. Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь, навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого предмету. Але ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до його рівня відповідальності, професійної компетентності і комунікабельності, які він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи, виконувати різноманітні ролі.
Компетентний випускник початкової школи – учень, який має високий рівень мотивації, характеризується високою навчальною й соціальною активністю, готовністю до самостійної розумової діяльності.  
        Вчені дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.
        Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцно засвоєних учнями уміннях, навичках, а й ключових компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. Це такі компетентності: уміння вчитися, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, громадянська, соціальна, інформативно-комунікативна.
Формування кожної з них вимагає системного впливу. Отже, з урахуванням впровадження в навчально-виховний процес початкової школи компетентнісного підходу, постає питання підбору методів, форм і засобів навчання, використання яких дозволить найбільш оптимально формувати в молодших школярів ключові компетентності.

Тема дослідження: „Формування ключових компетентностей в учнів початкових класів засобами інтерактивного навчання”.
Гіпотеза дослідження.
Застосування в навчально-виховному процесі інтерактивних педагогічних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної початкової освіти – навчити дітей вчитися, тобто: вміти зрозуміти - запам’ятати - засвоїти - принести до власної ціннісної системи - стати компетентною.
Мета дослідження. З’ясувати ефективність інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в молодших школярів основних ключових компетентностей.
Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
- з’ясувати суть компетентнісного підходу до навчання та особливості його впровадження в початковій школі;
- проаналізувати та дібрати методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволиться формувати в учнів основні ключові компетентності;
- з’ясувати ефективність застосування інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в учнів основних ключових компетентностей.

Основна ідея дослідження. Як відомо, в основу інтерактивних педагогічних технологій покладено принцип взаємонавчання, адже учні виступають не пасивними, а активними учасниками навчально-виховного процесу. Саме цей підхід дозволяє формувати в учнів мовленнєву та комунікативну компетентності. Його застосування в роботі з молодшими школярами вчить учнів самостійності, відповідальності, критичному мисленню. Отже, основною ідеєю дослідження є з’ясування того, які інтерактивні технології і як саме дозволяють формувати в учнів молодших класів компетентності, яких потребує життя:
– соціальні (навички роботи в групі);
– інформаційні (уміння самостійно здобувати інформацію);
– комунікативні (вдосконалення спілкування в групі);
– компетентності саморозвитку та самоосвіти;
– здоров’язбережувальні (уміння дотримуватися принципів здорового способу життя).
Якщо раніше робилася ставка на здобуття знань, то нині – на вміння оперувати здобутими знаннями, використовувати їх на різних рівнях власного життя. Працюючи над науково-методичною проблемою щодо використання інтерактивних технологій навчання для формування ключових компетентностей учнів молодших класів, керуюсь основними засадами розвивального (автори – Д. Ельконін, В. Давидов, О. Дусавицький, В. Паламарчук), особистісно-орієнтованого (автори – О. Савченко, С. Подмазін), колективного (автори –Л. Качина, Н. Бібік), інтерактивного (автор О. Пометун) та життєвотворчого навчання (автор І. Єрмаков).

Моя особиста мотивація вибору методичної проблеми. Я хочу, щоб мої діти були сучасними, компетентними, комунікабельними, успішними в житті.